Козельщинський Будинок дитячої та юнацької творчості

      Дослідження історії Козельщинського Будинку дитячої та юнацької творчості показують, що 4 лютого 1956 року в книзі наказів по відділу освіти зазначено про призначення на посаду завідуючою районним піонерським Будинком Єретека Олександра Петровича, який до цього працював у відділі народної освіти завідуючим районним педагогічним кабінетом (сьогодні – методичний кабінет).

         Із архівних документів встановлено, що при Козельщинському районному піонерському Будинку працювали гуртки – спортивний, фото, радіо, юннатів, вивчення трактора. Приміщення Будинку піонерів складалося із декількох кімнат, які були розміщені у школі ( приміщення нинішнього монастиря). 31 жовтня 1956 року наказом по відділу освіти директором Будинку піонерів було призначено Фещенка Павла Федоровича, який був здібною і талановитою людиною. До призначення він працював вчителем фізкультури  Козельщинської школи. Піонерським організатором у Будинку піонерів була призначена Стрижак Ніла Авдіївна, яка працювала у закладі до 1970 року. Робота, яку проводив Будинок піонерів, носила характер навчаючої, спрямовуючої. «Заклад був центром методичної роботи», – розповідає організатор піонерської роботи Ніла Авдіївна.

       Будинок піонерів навчав дітей фотографуванню (керівником гуртка був Фещенко П.Ф.). Особливим був шахматний гурток (керівник – Русановський Сергій Іванович).

         У 1958 році директором було призначено Луценко Валентину Олександрівну.

       Форми роботи  були цікавими. У літній період при школах та Будинку піонерів працювала дитяча площадка. Ходили на екскурсії, їздили в Полтаву, Кременчук. Проводили свято іменинників, ігри, КВК.

         Будинок піонерів був центром туристичної роботи із школярами. Проводились районні туристичні зльоти. У Будинку піонерів у 1956 році діяв туристичний гурток, керував його роботою Крамаренко Олексій Пилипович. Програма туристичного гуртка включала в себе організацію походів по рідному краю, екскурсійних поїздок за межі області.

         Особливо цінними для дітей, вважав Крамаренко Олексій Пилипович, був похід по рідному краю.

         «Славився тоді, - відзначає Ніла Авдіївна, - танцювальний гурток, яким керував Топор Василь Васильович».

         Дуже цікавим для дітей був ляльковий гурток, роботою якою керувала сама Ніла Авдіївна. Випадково в газеті знайшли адресу Московського Палацу піонерів, написали їм листа, отримали відповідь. Друзі із Палацу підказали адресу Митищинської фабрики. Гуртківці дали замовлення на фабрику, отримали набір ляльок для театралізованої  постановки  казок. Декорації для п`єс гуртківці готували своїми  руками. Із виставами «Коза-дереза», «Незнайка - путешественник», «Чук і Гек». Артисти виступали всюди – і в піонерському таборі, і в дитячих садках, і на семінарах вожатих. Цікавою була робота таких гуртків, як бального, народного танцю, фотогуртка, гуртка читання, шахово - шахматного. Гуртківці звітувалися про свою роботу перед батьками, громадськістю. Кращі з них нагороджувалися екскурсійними путівками в Полтаву, Краснодон.

          З 1972 по 1978 рік директором Будинку піонерів працювала Бершаденко Алла Михайлівна

         У 1978 році директором закладу було призначено Дунай Катерину Юхимівну.     

       На виконання  наказу Держкомітету СРСР по народній освіті №780 від 23.04.90 р. «Про затвердження Примірного переліку позашкільних закладів і Примірного положення про позашкільний заклад» у зв’язку з апробацією у 1990-1991 роках рішенням конференції Будинку піонерів від 13 листопада 1990 року назву «Будинок піонерів» було змінено на назву «Будинок дитячої та юнацької творчості».

       Із 1980 року і по нинішній час директором даної установи працює Калашник Ніна Григорівна.